-
1 науковий
науковий діяч — scientist, man of science
науковий керівник — supervisor ( of a dissertation or thesis), (аспіранта, студента) scientific adviser
науковий працівник — researcher, research worker, scientist
науковий співробітник — research officer, research fellow, research assistant
-
2 науковий
-
3 науковий
научный; учёный -
4 науковий
naukowyjприкм. -
5 науковий
სამეცნიერო, მეცნიერული -
6 науковий
ilmiy -
7 науковий опис
див. опис науковий -
8 науковий аналіз почерку
Українсько-англійський юридичний словник > науковий аналіз почерку
-
9 науковий парк
-
10 опис науковий
ОПИС НАУКОВИЙ - спосіб характеристики сукупності ознак, властивостей, поведінки досліджуваного об'єкта (або об'єктів) чи подання, збереження та трансляція інформації про нього, яка ідентифікує цей об'єкт. О.н. співставляє з предметом опису певний "знаковий текст", складений засобами наукової мови (систем позначення, схем, графіків, малюнків чи фотографій, символів, формул тощо), який акумулює і репрезентує інформацію щодо вказаного предмета, надає їй достатньої, з точки зору вимог науковості, визначеності і точності. О.н. може розглядатися як процедура (система дій, операцій) суб'єкта наукового дослідження і як результат цієї процедури Х. арактер О.н. залежить від характеру тих процедур (сукупності дій та операцій), за допомогою яких він здійснюється. Розрізняють О.н. на емпіричному рівні дослідження (емпіричний О.н.) і О.н. на теоретичному рівні дослідження (теоретичний О.н.). Емпіричний О.н. здійснюється як операція перекладу на мову науки інформації, одержаної за допомогою емпіричних процедур (спостереження, вимірювання, експерименту), завдяки вивченню документів ("свідоцтв") в історичних науках. Теоретичний О.н. полягає у формулюванні логіко-гносеологічної системи уявлення даної сфери явищ, в побудові абстрактної ідеалізованої (зокрема, математичної) моделі досліджуваного фрагмента реальності і здійснюється за допомогою процедур теоретичного характеру.В. Свириденко -
11 квазінауковий
-
12 квазінауковий
kwazinaukowyjприкм. -
13 Башляр, Гастон
Башляр, Гастон (1884, Бар-сюр-Обе - 1962) - франц. філософ, методолог науки, автор концепції "інтегрального раціоналізму". Б. намагався філософськи осмислити методологічні пошуки сучасного йому природознавства і побудувати нову епістемологію, яка б враховувала перехід від класичного етапу розвитку науки до некласичного, супроводжуваного розширенням сфери діалектики. Відкидаючи метафізичне протиставлення раціонального ("чистого розуму") та емпіричного ("чистого досвіду", "чистої матерії"), теорії та практики, Б. виходив із визнання їх постійної взаємодії (концепція "раціоналістичного матеріалізму"), внаслідок якої відбувається практичне втілення раціонально-теоретичних моделей науки. Процес формування науки як системи знань охоплює три етапи. Перший - донауковий (панування чистого емпіризму); другий - науковий (виникнення раціонального абстрактного мислення); третій - етап некласичної науки, якому притаманна відмова від утвердження будь-якої остаточної істини, відкритість до експериментальних спростувань, і разом з тим синтезуюча творча здатність до абстрактних узагальнень. "Інтегральному раціоналізму" Б. властиві наскрізна діалектичність та специфічний прикладний аспект. Завдяки останньому наука дедалі більше перетворюється на "феноменотехніку". В діалектиці розрізняються три її різновиди - внутрішня, зовнішня та "накладання" однієї на іншу. В естетичній концепції Б. найважливіше місце посідає уява, як "функція ірреального", що відкриває шлях до вічного і неповторного.[br]Осн. тв.: "Новітній науковий дух" (1934); "Прикладний раціоналізм" (1949); "Раціоналістська заангажованість" (1972). -
14 етноекологія
ЕТНОЕКОЛОГІЯ - науковий напрям на перетині етнографії та екології людини, який вивчає форми взаємозв'язків етнічних спільнот з їх довкіллям. Е. також визначають як напрям, що досліджує традиційні екологічні знання, тобто знання місцевого населення про своє довкілля та шляхи використання цих знань в освоєнні довкілля, його ресурсів та окремих елементів в інших сферах матеріального й духовного життя. Традиційні екологічні знання - це системи знань, набутих певною культурою для класифікації об'єктів, діяльності та подій універсуму даної культури. Вони репрезентують досвід, накопичений упродовж тривалого часу спілкування людських спільнот з їх безпосереднім довкіллям. Поняття традиційних екологічних знань увійшло в науковий обіг у 1980-х рр. На відміну від наукових екологічних знань, традиційні екологічні знання є не просто системою знань та їх практичного застосування, а інтегрованою системою знань, практики та вірувань.Т. Гардашук -
15 Копнін, Павло Васильович
Копнін, Павло Васильович (1922, с Г. жель Московської обл. - 1971) - укр. і рос. філософ. Закінчив філософський ф-т Московського ун-ту (1944). Докт. філософських наук, проф., акад. АН УРСР, чл.-кор. AH СРСР. В 1958 - 1962 рр. зав. кафедрами філософії НТУ "КПІ" та КНУ ім. Т. Шевченка, в 1962 - 1968 рр. - директор Ін-ту філософії АН УРСР, в 1968 - 1971 рр. - директор Ін-ту філософії АН СРСР. Творчість і організаційна діяльність К. справили значний вплив на розвиток філософської думки в Україні, СРСР та за його межами. Найбільш плідним був київський період, коли К. сформулював свої найважливіші ідеї і написав найвагоміші твори. В 60-х рр. К. заснував в Україні новий науковий напрям - логіку наукового дослідження, яка розробляє методологічні засоби відтворення наукового дослідження як особливо структурованого логічного процесу. З цією метою К. розробив і обґрунтував систему спеціальних категорій, де стрижневими є поняття наукової проблеми, наукового факту та теоретичної системи, виділив і проаналізував раціональні форми використання діалектики як логіки наукового пізнання. Осмислюючи практику наукових досліджень і спираючись на здобутки формальної логіки, кібернетики, теорії інформації, досвіду моделювання людського інтелекту, К. дав адекватне тлумачення взаємодії раціонального і чуттєвого, теоретичного й емпіричного, теоретичного і практичного, розумового і розсудкового в науковому пізнанні. Розкрив сутність, концептуальну структуру та пізнавальні функції ідеї, наукової гіпотези і наукової теорії як форм систематизації наукового знання, системи теорій і науки як прикладної логіки. З'ясував новий статус об'єкта, наочного образу та абстрактних структур у науковому дослідженні, ввів нестандартні категорії в теорію пізнання - гносеологічний ідеал, краса, віра, свобода О. бґрунтувавши роль і значення прикладної соціології для соціальної філософії і соціальної практики, створивши науковий підрозділ методології, методики і техніки конкретно-соціологічних досліджень, започаткував развиток соціологічної науки в системі НАНУ. Виступив ініціатором вивчення філософської спадщини мислителів КМА. К. дав початок Київській школі філософів, був зачинателем і організатором серії Всесоюзних симпозіумів з логіки та методології науки, організатором і учасником багатьох міжнародних філософських наукових форумів. Од 1963 р. був членом виконкому Міжнародної федерації філософських товариств. К. - автор численних розділів у колективних монографіях, статей у наукових збірниках, журналах.[br]Осн. тв.: "Діалектика як логіка" (1961) ; "Гіпотеза і пізнання дійсності" (1962) ; "Логічні основи науки" (1968); "Діалектика як логіка і теорія пізнання" (1973); "Діалектика, логіка, наука" (1973) ; "Гносеологічні основи науки" (1974) ; "Проблеми діалектики як логіки і теорії пізнання" (1982) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Копнін, Павло Васильович
-
16 Лук'янець, Валентин Сергійович
Лук'янець, Валентин Сергійович (1942, с. Віліно, Республіка Крим) - укр. філософ. Закінчив фізико-математичний ф-т Кримського пед. ін-ту. Докт. філософських наук (1993), проф. (1999). Наукова діяльність почалася в Ін-ті філософії ім. Г. Сковороди НАНУ в 1968 р Н. ині - зав. від. філософських проблем природознавства та екології Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Коло наукових досліджень - філософські проблеми сучасного наукового світоосягнення, постмодерністськийстан науки, принципові особливості сучасного оновлення методологічної культури, лінгвістичний поворот у філософії та його вплив на сучасний науковий дискурс.[br]Осн. тв.: "Фізико-математичні простір і реальність" (1971); "Філософські основи математичного пізнання" (1980); "Фізико-математичне пізнання: природа, основи, динаміка", у співавт. (1993); "Філософський постмодерн", у співавт. (1998); "Сучасний науковий дискурс: Оновлення методологічної культури", у співавт. (2000).Філософський енциклопедичний словник > Лук'янець, Валентин Сергійович
-
17 диплом
( про вищу освіту) degree, diploma, ( або ступінь) з права ( університетський або науковий) law degree -
18 вчений
1) ( науковий) scientificвчений секретар — academic ( scientific) secretary
2) ( освічений) learned, erudite3) ч scientist; scholar -
19 керівник
ч; ж - керівницяleader; ( радник) guide; ( інструктор) instructor ( ж instructress); ( завідувач) supervisor, manager, director; ( оркестру) conductor -
20 метод
чmethod, procedure, tool, means; practice, techinqueефективний метод — effective method, powerful/proficient method
індуктивний метод — inductive method, objective method, induction
метод аналогій — analog approach, analog method
метод занурення — immersion method, immersion technique/procedure
метод перевірки — checking method, method of verification, test procedure, check method, test method
метод прогнозування — forecasting approach, forecast method
метод спроб і помилок — trial-and-error ( cut-and-try) method
методи управління — management technique, management techniques
См. также в других словарях:
науковий — а, е. 1) Прикм. до наука 1), 2). Науковий центр. || Стос. до науки, власт. їй. Наукова робота. •• Науко/вий результа/т нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації … Український тлумачний словник
науковий — [наўко/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
науковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
Літературно-науковий вістник — «ЛІТЕРАТУРНО НАУКОВИЙ ВІСТНИК» ежемесячный журнал начал выходить в 1898 во Львове Под редакцией Ив. Франко. В «Л. н. в.» печатались политические, историко литературные, критические и теоретические статьи. К участию в журнале привлекалась… … Литературная энциклопедия
навчально-науковий — а, е. Стос. до навчання і наукової роботи … Український тлумачний словник
квазінауковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
природничо-науковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
природно-науковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
прородничо-науковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
докторат — науковий ступінь [III] … Толковый украинский словарь
Зинькевич, Елена Сергеевна — Елена Зинькевич … Википедия